![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="256" width="256" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
Загальні положення
Відповідно до Законів № 1587 та 3792 комп’ютерна програма — це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).
Примірником комп’ютерної програми є копія комп’ютерної програми, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї комп’ютерної програми і містить усі зафіксовані в комп’ютерній програмі рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього) (стаття 2 Закону № 1587).
Компонентами комп’ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп’ютерні програми.
Виробники комп’ютерних програм при їх постачанні також можуть здійснювати для покупця налаштування такої продукції, тестування, виявлення та усунення недоліків в програмі, що виникають в процесі її експлуатації, оновлення та/або сервісне обслуговування такої продукції на постійній або періодичній основі або протягом певного періоду, а також розробляти зміни (доповнення) до програмної продукції та/або створювати нові версії програмного продукту з метою забезпечення безперебійної роботи існуючих програм або створення нових програмних продуктів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Закону № 3792, частини 1 статті 420 та пункту 2 частини 1 статті 433 ЦКУ, комп’ютерна програма є твором, отже, об’єктом авторського права (права інтелектуальної власності). Комп’ютерні програми відповідно до статті 18 Закону № 3792 охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.
Пунктом 1 статті 1107 ЦКУ визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись на підставі таких договорів:
1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
2) ліцензійний договір;
3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;
4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Використання комп’ютерної програми як об’єкта авторського права шляхом укладення ліцензійних (субліцензійних) договорів та надання ліцензій
Надання права на використання комп’ютерної програми в певній обмеженій сфері здійснюється шляхом надання ліцензії (стаття 1108 ЦКУ).
Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності надається особою, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), іншій особі (ліцензіату). Така ліцензія може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ (стаття 1109 ЦКУ).
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Постачання засобів криптографічного захисту інформації
Пунктом 8 Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженого Указом № 505/98 та п. 4.1 наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації від 20.07.2007 №141 «Про затвердження Положення про порядок розроблення, виробництва та експлуатації засобів криптографічного захисту інформації» визначено, що для криптографічного захисту інформації використовуються засоби, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Сертифікація засобів криптографічного захисту інформації та державна експертиза у сфері криптографічного захисту інформації проводяться в порядку, визначеному іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 9 Закону № 1775 надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (згідно з переліками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 543) підлягають ліцензуванню.
Згідно з визначенням, наданим Ліцензійними умовами № 8/216, засіб криптографічного захисту інформації — це програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації.
До засобів криптографічного захисту інформації належать:
— апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації;
— апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, системи і комплекси захисту від нав’язування неправдивої інформації, у тому числі засоби імітозахисту та електронного цифрового підпису, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації;
— апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, системи і комплекси, призначені для виготовлення та розподілу ключових документів, які використовуються в засобах криптографічного захисту інформації, незалежно від виду носія ключової інформації;
— системи та комплекси (у тому числі ті, які входять до систем та комплексів захисту інформації від несанкціонованого доступу), до складу яких входять апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації.
Оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції
Пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації.
Згідно з підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ — будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) для цілей оподаткування визначається як роялті.
Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об’єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.
Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ виплата роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Створення програмної продукції за межами митної території України та постачання результатів таких робіт на митну територію України
При виконанні робіт зі створення програмної продукції за межами митної території України та постачанні результатів таких робіт на митну територію України (незалежно від того, ким здійснюється таке створення та/або постачання: резидентом чи нерезидентом) слід враховувати таке.
Відповідно до статей 40, 41, 42 МКУ митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю.
Підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначає поняття “товари” як матеріальні та нематеріальні активи.
В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін “товари” вживається у значенні, визначеному МКУ, а саме: будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезень пасажирів і товарів через митний кордон України (пункт 39 статті 1 МКУ). При декларуванні ввезених на митну територію України товарів кожен з них класифікується за окремою, тільки йому властивою товарною позицією, за правилами, встановленими Законом № 2371.
Програмний продукт (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається як результат виконання послуг, який має бути зафіксований на відповідному матеріальному носії (паперовому, диску для лазерних систем зчитування, флеш-карті, зйомному жорсткому диску тощо) виконавця або замовника, або може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
Обов’язковість пільгового режиму оподаткування.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПКУ податкова пільга — передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.
Згідно із пунктом 30.4 статті 30 розділу I ПКУ платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ.
Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг.
Податкові пільги з податку на додану вартість визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг та не надаються окремим суб’єктам господарювання, а тому застосовуються платниками податку на додану вартість в обов’язковому порядку без права відмови від використання податкової пільги.
Таким чином, звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється не на окремих суб’єктів господарювання, а на операції з постачання товарів/послуг.
Запитання 1. Чи може платник податків, що здійснює операції з постачання програмної продукції, відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів?
Відповідь 1. Ні, не може. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції застосовується в обов’язковому порядку без можливості відмови від застосування цієї пільги.
Запитання 2. Чи необхідна реєстрація підприємства суб’єктом індустрії програмної продукції для застосування пільги з податку на додану вартість до операцій з постачання програмної продукції?
Відповідь 2. Ні, не потрібна. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції не залежить від реєстрації платника податку на додану вартість як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів індустрії програмної продукції, передбачені пунктом 15 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, оскільки застосовується до таких операцій, а не суб’єктів.
Запитання 3. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, якщо така програмна продукція передається каналами мережі Інтернет?
Відповідь 3. Так, звільняється. Операції з постачання програмної продукції з переданням права власності на таку продукцію (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності) звільняються від оподаткування податком на додану вартість незалежно від того, чи постачається така продукція на матеріальних носіях, чи передається покупцеві іншим шляхом, в т.ч. і з використанням мережі Інтернет, електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
Запитання 4. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції (комп’ютерних програм), до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм)?
Відповідь 4. Якщо технічна підтримка (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм), що здійснюється її виробником, є складовою постачання програмної продукції, то операція з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції та постачаються не її виробниками, то вони оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Запитання 5. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, яка є результатом комп’ютерного програмування третіх осіб, а не особа, що постачає цю програмну продукцію?
Відповідь 5. Так, звільняється. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється не на осіб, а на операції. Не має значення кількість етапів постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до останнього покупця (споживача), якщо на цих етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію (згідно договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності). На всіх етапах в ланцюгу постачань програмної продукції операції з такого постачання звільняються від податку на додану вартість.
Запитання 6. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, яка є невід’ємною складовою систем та/або устаткування/обладнання, що постачаються замовнику?
Відповідь 6. Операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, невід’ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесені до операцій з постачання товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з податку на додану вартість. Відповідно при здійсненні таких операцій платники податків зобов’язані здійснювати нарахування та сплату податку на додану вартість за такими операціями на загальних підставах, визначених для поставки товарів та послуг в Україні.
Лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством постачальником/виконавцем робіт з побудови системи як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), то така операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість як операція з постачання програмної продукції згідно з пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Запитання 7. Чи оподатковуються податком на додану вартість операції із постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України та від резидента нерезиденту?
Відповідь 7. Ні, не оподатковуються.
Запитання 8. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із постачання компонентів програмних продуктів?
Відповідь 8. Так, звільняються. Операції з постачання окремих компонентів програмної продукції, на основі або за допомогою яких створюється певна програмна продукція, або які можуть діяти як самостійні комп’ютерні програми, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Запитання 9. Чи підлягають оподаткуванню податком на додану вартість операції з надання права на користування програмною продукцією?
Відповідь 9. Ні, не підлягають, але тільки у разі отримання оплати у грошовій формі. При наданні невиключного права на користування програмною продукцією на підставі ліцензійного (субліцензійного) договору має місце операція з надання права на користування об’єктом авторського права чи нематеріальним активом, який залишається у власності іншої особи (правовласника). Плата за надання права користування комп’ютерною програмою як об’єктом авторського права, яку користувач сплачує на підставі ліцензійного (субліцензійного) договору, є роялті. Відповідно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ виплата роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Запитання 10. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, якщо виконавці таких послуг (робіт) не набувають права власності на таку програмну продукцію в процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) набуде замовник?
Відповідь 10. Ні, не звільняються, оскільки звільненню від оподаткуванню підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця. У зазначеній ситуації виконавець таких послуг не отримує право власності на програмну продукцію, а тому не відбувається операція з постачання програмної продукції.
Отже, операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, на які право власності отримує замовник після завершення виконання таких послуг (робіт), оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Запитання 11. Яких умов необхідно дотримуватись платникам податку для застосування режиму звільнення від оподаткування податком при здійсненні операцій з постачання засобів криптографічного захисту інформації?
Відповідь 11. Операції платників податку з постачання засобів криптографічного захисту інформації звільняються від оподаткування податком на додану вартість за умови наявності ліцензій на право здійснення такої діяльності та сертифікатів відповідності на засоби криптографічного захисту інформації або позитивних експертних висновків за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Запитання 12. Чи оподатковуються податком на додану вартість операції з постачання примірників комп’ютерної програми, що здійснюються одночасно з наданням (постачанням) ліцензій на право використання комп’ютерної програми?
Відповідь 12. Ні, не оподатковуються. У випадку якщо постачається примірник комп’ютерної програми з наданням (постачанням) ліцензії, яка є переліком умов щодо обмеженого використання такої комп’ютерної програми за її функціональним призначенням та одночасно є складовою постачання самої комп’ютерної програми, то така операція звільняється від оподаткування податком. При цьому режим звільнення від оподаткування податком застосовується на всіх етапах постачання примірника комп’ютерної програми: від особи, яка її створила, до споживача.